14 квітня, вівторок
Чергова порція завдань на сьогодні.
Урок позакласного читання
Розширюємо читацький кругозір.
Прочитай оповідання сучасної української письменниці Ірен Роздобудько
«Підкидьок».
У мене була найбільша мрія: знайти
підки́дька. Адже мама категорично відмовлялася подарувати мені братика.
Ну й не треба, думала я, сама його
знайду і принесу додому!
Мені здавалося, що немовлята-підкидьки
лежать на кожному кроці, на кожній лаві у парку чи на порозі дитячої
поліклініки.
Що таке буває, я дізналась із жалісної
історії, яку мені колись прочитала
бабуся. А ще я подивилася фільм, який так і називався — «Підкидьок». Отже, це правда!
О, мріяла я, мій
малюк, якого я знайду, буде рум’яним та розумним, він одразу обхопить мене за
шию, а я понесу його не в міліцію, а додому, мамі.
Ми купатимемо його, варитимемо йому
кашу. А ще краще — я буду віддавати йому
свою порцію, я ж манної каші все одно терпіти не можу.
А потім я гратимусь із ним у дворі на
заздрість усім, хто бавиться неживими ляльками.
Ось так я мріяла, нишпорячи очима по
лавах, порогах і кущах.
І нарешті трапилося диво! На міській
алеї я знайшла те, чого так довго шукала. На лаві самотньо сиділа маленька
дівчинка з великим рожевим бантом на голові. Я пильно роздивилася навколо:
поруч нікого не було. Бідна дівчинка!
І така гарненька! Так ось, якими вони
бувають, ці підкидьки...
Як добре, що я знайшла її першою!
Я підняла малу. Вона була доволі важка.
Але я, сопучи й зупиняючись на кожному кроці, понесла її додому. Дівча
всміхалося та щебетало щось мені на вухо.
Я ледве дісталася нашого третього поверху
і штовхнула двері ногою.
— Мамо, мамо, йди швидше! Я знайшла дівчинку! — радісно закричала я. — Давай будемо її
купати!
З кухні, витираючи руки об фартух,
вийшла мама.
— О, господи... — тільки й змогла
вимовити вона та повільно опустилася на стілець, тримаючись за серце.
Тут дівчинка голосно заревіла й почала
смикати мене за коси.
Мама хутко зняла фартух, підхопила її на
руки і суворо звернулася до мене:
— Де ти її взяла?
Я пояснила. Мама разом із дитиною миттю
вибігла з хати. Я — слідом.
На алеї метушилася якась жінка, навколо
неї зібрався натовп на чолі з міліціонером.
Мама щось довго пояснювала і
перепрошувала. Натовп гудів, дехто сміявся, показуючи на мене пальцем. Жінка
притискала до себе мого підкидька і сварила маму.
... Додому ми поверталися мовчки.
— Ну невже ти не розумієш, — згодом
сказала мама, — що малюки — не гриби й не ростуть на кожному кроці?
Я все розуміла. Та все ж перед тим, як піднятися на сходи, зазирнула
під лаву в дворі: може, хоч там причаїлося нічиє немовля?..
Поділися з батьками враженнями від прочитаного.
Математика
Тема: Зміна
частки при зміні дільника у кілька разів. Розв'язування задач.
Я у світі
Тема: Україна - європейська держава. Європейський Союз - співтовариство народіів.
Образотворче мистецтво
Спробуй виготовити ляльку - мотанку, яка може стати чудовим подарунком рідним до Великодня. Мотанки виготовляються з природних матеріалів: тканини коноплі, льону,
пряжі, сіна, трави та паперу. Пропоную тобі декілька варіантів виготовлення ляльки з паперу, тканини і ниток, Обирай той варіант, який тобі найбільше сподобався. Фото власної ляльки - мотанки відправляй в робочу групу.
До зустрічі!
Коментарі